вирівнювати — вирівняти 1) (робити що н. рівним, без заглибин, виступів тощо), розрівнювати, розрівняти, зрівнювати, рівняти, зрівняти, вигладжувати, вигладити, пригладжувати, пригладити, розгладжувати, розгладити, загладжувати, загладити, згладжувати,… … Словник синонімів української мови
порівнювати — 1 дієслово недоконаного виду виявляти однакові риси чи відмінності порівнювати 2 дієслово недоконаного виду зрівнювати, згладжувати … Орфографічний словник української мови
порівнювати — I юю, юєш, недок., порівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. і без додатка. 1) з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги… … Український тлумачний словник
дорівнювати — 1 дієслово недоконаного виду ставити в ряд; вважати рівним, однаковим дорівнювати 2 дієслово недоконаного виду бути рівним, величиною відповідати чомусь … Орфографічний словник української мови
зрівнювати — 1 дієслово недоконаного виду робити рівним, однаковим у чомусь зрівнювати 2 дієслово недоконаного виду робити гладким; розміщувати в ряд … Орфографічний словник української мови
зрівнювати — нюю, нюєш, Гж. 1. Порівнювати з чимсь. 2. Робити рівним, гладким; вирівнювати … Словник лемківскої говірки
обрівнювати — юю, юєш, недок., обрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех., розм. Робити рівним; вирівнювати (краї, поверхню чого небудь) … Український тлумачний словник
прирівнювати — юю, юєш, недок., прирівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Визнавати кого , що небудь у якомусь відношенні рівним кому , чому небудь. || Вважати кого , що небудь схожим на когось іншого, щось інше. || Робити рівним із ким , чим небудь у якомусь… … Український тлумачний словник
порівнювати — 1) = порівняти (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове / різне, переваги / недоліки тощо), рівняти, зіставляти, зіставити; прирівнювати, прирівняти (зазв. знаходячи що н. спільне); … Словник синонімів української мови
вирівнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
